Діві Марії

Жінко земна – Цариця Небесна,
Обрана Богом – що народила Бога.
Перед гнівом праведним Господнім
Ти заступишся за нас…
І покриваєш від безодні,
В яку спускаємось не раз.
Ти, Богородице прекрасна,
Ти є на небі - Зірка Ясна,
Прекрасне Сяйво Доброти,
Любов і Щастя – це все Ти.
Добро, і Віра і Надія,
Ти – Щастя Дійсність,
Наша Мрія,
Опора віри в Твого Сина,
Пресвята Жінка із Землі,
Ти лиш одна така – єдина,
За нас Ти щиро просиш Бога:
« Прости їм, Господи, прости…
Вони ж бо діти нерозумні,
Вони несуть свої хрести.
Помилуй, Господи, слабких їх…
Слабкі ж бо духом, слабкі тілом,
І Ти ж це знаєш – так і є,
Кожен несе з них свою ношу,
Кому із них яка дана.
Спаси ж Ти, Господи, їх душу,
Їх чаша, майже, випита до дна.
Ти дав їм волю безграничну,
Ти віддав царство їм Своє,
Вони ж бо нерозумно нищать
І кінець світу настає.
Самі себе вбивають,
Себе заковують в ланцюги,
На Бога нарікають та не знають,
Що в них самих те зло і є.
Не знають, нерозумні діти,
Проблеми всі у них самих.
Добро і зло – це все в руках їх,
До чого горнуться – те й мають.
Хоч все-таки не мало знають –
Не роблять висновків й страждають.
І десять заповідей – закон, що дав Господь,
Геть відкидають.
Гординю підняли високо,
Що не побачать навіть оком,
Рівняються з Тобою, Боже,
А для людини – це негоже,
Блукають бідні у пітьмі –
Зло розпусти, зради і брехні.
Не мають совісті, ні честі,
Майже забули про добро,
Навіщо стільки злоби нести?..
І нащо випробовувати Бога?
Бо ж їм дана ясна дорога
Любові, щастя й доброти.
Для них же, Боже –
Це все Ти.
Прости їх ,Боже, нерозумних,
Прости їх ,Господи, прости…
Я дякую Тобі, Царице,
За твої сльози й доброту,
І падаю перед Тобою ниць,
Я молю й люблю, Тебе святу.

Голюк Віктор

Залишити відповідь