Хресна дорога Ісуса

Ніякий це не Бог – що хрест несе,
Брехун, це – самозванець…
Якби ж Господь наш так упав,
Було б всьому кінець.
Померкло б сонце,
Згасли б зорі, упало б небо,
Впали б гори,
Настала б тишина,зупинився б час.
Посланець сатани несе цей хрест,
Нічим не відрізняється від нас…
За багатьох Він менше зростом,
За себе постояти Він не вміє…
Який це Божий Син?..
Брехун,обманщик просто –
Отож, розіпніть його, розіпніть…
Розважилися ми трохи,
Ніякий це не Божий Син.
За кого ж Він страждає?
Життя іде собі, шумить,
Тож Бог Його не знає.
Розіпніть скоріш, спішу додому,
Дітям гостинці роздати,
Потім сходити в синагогу
І Бога прославляти.
Скоріш розіпніть його, розіпніть ,
Розіпніть – спішу додому.
Там батьки, жінка, діти,
Вся сім’я,
Отож спішу додому я.
Нехай помре , Я ж буду жити
І своєму Господу служити…
Розіпніть його! Розіпніть!
Скоріш його розіпніть!
Мій Боже, любий Батьку мій,
Прости їх нерозумних,
Не знають, що творять вони,
Твої теж дочки і сини.
Вони – є Твої діти,
А я на хрест свій сам іду,
Щоб кров’ю їх омити.
Тож смерть свою, Мій Отче,
Прийму від них смиренно,
Я знаю кожного із них,
Люблю їх, знаю поіменно.
Прости ж- бо ,Господи, усіх
Що жде їх – ще не знають,
Нехай живуть тут на землі
І мене чекають.

Тому що ради них усе це,
Мої муки і страждання,
І смерть прийму за них усіх,
Щоби прийшли до покаяння.
І оживу я ради них,
Щоб вести за собою,
До Тебе ,Батьку Мій, привести,
Щоб були лиш з Тобою…
Прости Ти, Боже, їм прости,
Бо Я їх дуже люблю,
Спасу від смерті спершу їх,
А потім приголублю.
Я їхні муки заберу на хрест свій, –
Чуєш, Тату!
Облегшу трохи їх ярмо,
Для них це забагато.
Отож, прошу Тебе, прости,
Не знають бідні, що творять,
Що думають, що говорять…
Прошу Тебе, прости їх, прошу Тебе – прости!

Голюк Віктор

Уповання на Бога

На Бога уповаю,
На Нього – надія,
І Віра й кохання,
І здійсненна мрія.
Мене Він підняв
Із страшної безодні,
І Віра у Нього
Тримає сьогодні.
Дає мені сили
І кріпості духу,
Я вистою з Ним
І в нещасті й в розруху.
Хвалу приносячи
І славлячи Бога,
Мені відкривається
Ясна дорога.
Мені відкривається
Істина й мудрість,
І я прозріваю,
І рушиться скутість.
Я дякую, дякую любому Богу
За ясну, широку й прекрасну дорогу,
За те, як прожив я,
І жити я буду –
Я дякую Богу,
Його не забуду.
Творець всемогутній,
Нас люблячий, Милий,
Ти – наші закони,
І – наше Ти право.
Той, хто з Тобою,
Той щастя пізнає,
Бо царство Твоє
Є насправді безкрає,
І віра у Тебе завжди спасає.

Голюк Віктор

Страсті Христові

За що знущаються із мене,
Що Я поганого зробив?
За що, все б’ють, і б’ють, і б’ють ,
І тіло моє рвуть?
О, Батьку мій – яка то біль!
Знущаються, плюють на Мене,
В лице плюють, б’ють довго і щосили,
О, Боже Мій, допоможи витримати все,
Витерпіти Мені дай сили…
Вінець терновий на голову оділи,
Кров заливає очі
І голова болить: О ,Боже, як вона болить!
О, Тату Мій, Я мушу витерпіти все,
Прошу Тебе: “Дай сили”.
Шматки тіла Мого на землі,
Моєю кров’ю підлогу миють.
Чим керує сатана, –
Не відають вони
І по його волі діють…
Важенний хрест на Мене положили
І заставляють нести, –
А в Мене вже немає сили…
Знущаються, сміються і кричать,
Плюють на Мене, б’ють і б’ють…
О, Господи, дай сили витримати все,
Прошу Тебе, – дай сили…
Як пити хочеться –
Хоча б ковток води…
Як спрага мучить, –
Я б міг ріки повернути,
Щоб потекли сюди,
Й дощем мене, щоб окропили…
Господи Ти мій, прошу Тебе:
Допоможи Мені, дай сили
Витерпіти все, дай сили…
Немає сили вже іти,
Усе Мене болить,
Запливає очі кров і піт…
Зробив би так, щоб на руках мене носили,
Та все ж Свій хрест Я донесу, –
О, Тату Мій, о, любий Мій, дай сили.
Принижують, оголюють Мене,
Мій одяг в кості розіграють…
Мій Тату, Як Мене болить,
А вони знову б’ють і б’ють.
Знущанням, сміхом образили,
Я ж терплю це ради них,
І ради них стерпіти
Прошу: Дай Мені, Ти, сили.
Розтягують і в’яжуть на хресті,
Суглоби вивертають…
О, Боже, як мене болить
Все тіло, і душа болить…
Свого гріха вони не знають,
У ноги цвяхи б’ють,
І руки прибивають:
Прости ж-бо, Господи, Ти їх,
Бо що творять – не знають, –
Не тільки, Отче Мій, Мене
І Тебе також розпинають…
І ось піднесли на Хресті –
Які ж то муки і страждання,
Яка ж то біль, який то жах –
Все ради них, все ради їх помилування…
Люблю Я всіх Твоїх дітей,
І цих, що тут стоять…
Прости, Мій любий Батьку, їх –
Не відають, що творили, й що творять.
Гріхом засліплені вони,
Я їх скупляю гріх,
Себе Я в жертву приношу –
Умру за них, за всіх…
Оцтом Мене вже напоїли,
Недобре ж як мені,
Іду до Тебе, Тату мій,
А їм Ти, Боже Мій, дай сили, –
Прости їх, прости…

Голюк Віктор

Каяття

Я щиро каюся в гріхах,
За грішні помисли й діяння,
Прошу Тебе помилування…
Помилуй, зглянься, Боже мій,
свої приношу покаяння
І щиро віру я Тобі,
Надіюсь Я на оправдання.
Не гідний бачити Тебе,
Й лежати пилом під стопами,
Я– раб Твій і дитя Твоє .
Щасливий я, і радий я,
Тому що Ти у нас всіх є.
Ти – наш Сотворитель і Творець,
Єдиний наш Отець небесний,
Розп’ятий за дітей своїх, –
І ради них Ти був воскреслий
За людські, не свої гріхи.
На страшні муки Ти віддався,
Невдячність мав Ти за це все
І на хресті Ти сам остався
І знову Ти пробачив нас.
Бо любиш нас Ти свято й щиро,
Ти хочеш тільки щастя нам,
Ти вчиш нас жити тільки з миром
І після всіх твоїх діянь.
Людство у сумнівах все ходить,
Тому й неправильно живе,
Тому і щастя не знаходить…
Прости ж-бо, Господи,Ти нас,
Путі твої несповідимі
І свято вірю я Тобі,
І вірю в те ,що Ти єдиний.

Голюк Віктор

Діві Марії

Жінко земна – Цариця Небесна,
Обрана Богом – що народила Бога.
Перед гнівом праведним Господнім
Ти заступишся за нас…
І покриваєш від безодні,
В яку спускаємось не раз.
Ти, Богородице прекрасна,
Ти є на небі - Зірка Ясна,
Прекрасне Сяйво Доброти,
Любов і Щастя – це все Ти.
Добро, і Віра і Надія,
Ти – Щастя Дійсність,
Наша Мрія,
Опора віри в Твого Сина,
Пресвята Жінка із Землі,
Ти лиш одна така – єдина,
За нас Ти щиро просиш Бога:
« Прости їм, Господи, прости…
Вони ж бо діти нерозумні,
Вони несуть свої хрести.
Помилуй, Господи, слабких їх…
Слабкі ж бо духом, слабкі тілом,
І Ти ж це знаєш – так і є,
Кожен несе з них свою ношу,
Кому із них яка дана.
Спаси ж Ти, Господи, їх душу,
Їх чаша, майже, випита до дна.
Ти дав їм волю безграничну,
Ти віддав царство їм Своє,
Вони ж бо нерозумно нищать
І кінець світу настає.
Самі себе вбивають,
Себе заковують в ланцюги,
На Бога нарікають та не знають,
Що в них самих те зло і є.
Не знають, нерозумні діти,
Проблеми всі у них самих.
Добро і зло – це все в руках їх,
До чого горнуться – те й мають.
Хоч все-таки не мало знають –
Не роблять висновків й страждають.
І десять заповідей – закон, що дав Господь,
Геть відкидають.
Гординю підняли високо,
Що не побачать навіть оком,
Рівняються з Тобою, Боже,
А для людини – це негоже,
Блукають бідні у пітьмі –
Зло розпусти, зради і брехні.
Не мають совісті, ні честі,
Майже забули про добро,
Навіщо стільки злоби нести?..
І нащо випробовувати Бога?
Бо ж їм дана ясна дорога
Любові, щастя й доброти.
Для них же, Боже –
Це все Ти.
Прости їх ,Боже, нерозумних,
Прости їх ,Господи, прости…
Я дякую Тобі, Царице,
За твої сльози й доброту,
І падаю перед Тобою ниць,
Я молю й люблю, Тебе святу.

Голюк Віктор

Я держу тебя, сын Мой

Я держу тебя, сын Мой, за правую руку
И веду тебя узким, но верным путем.
Если жизнь Мне доверишь, как лучшему Другу,
То во всех искушеньях ми будем вдвоем.

Я твой щит и опора в скорбях и печалях,
Я твоя неподвластная бурям скала,
Я покров твой от зноя и милость без края.
Над тобою простерта десница Моя!

Я тебя поведу через бурные воды,
Но доверься – они не потопят тебя,
Через пламя огня поведу тебя, чтобы
Ты навеки познал, как люблю Я тебя!

И в печи, что раскалена в семь раз сильнее,
И во рву, где голодные звери ревут,
И когда ты услышишь проклятья Семея
Моя милость и сила тебя проведут.

Когда будут тебя обвинять и злословить,
Когда будешь гонимый за правду Мою:
Лишь одно нужно знать и всегда это помнить,
Что тебя Я за правую руку держу!

Не смущайся, дитя, тесноты и болезни,
Ведь, когда ты отвлекся - опасность близка,
Это Я через них твою руку покрепче
И надежнее сжал, сохраняя от зла.

Я тебя переплавлю в горниле страданий,
Но при этом всегда буду крепко держать.
Я хочу, чтобы ты, посреди испытаний,
Мою силу любви в полноте смог познать.

Я, Господь, избавляю от бездны греховной,
И долиною плача веду Я тебя.
О, дитя, принимай – человек не опора,
Утешение, сила, опора – лишь Я.

Уповай на Меня и храни свое сердце
От неверия, зла и печали земной,
Не давай для обиды и ропота места:
Они душу твою разделяют со Мной.

Ободрись и воспрянь утешением верным
Я за правую руку с любовью держу,
И в последнее время от ветроучений,
И греха обольщений тебя Я храню.

Ожидается час притеснений от зверя:
Первый выйдет из моря, второй из земли.
Я сжимаю, Мой сын, твою руку сильнее,
Освящаю тебя помазаньем Крови.

Я объемлю тебя и для брани грядущей
Буду мужеством, силой твоей и щитом.
Очищай свое сердце от ноши гнетущей,
Находи себе пищу в ученье Моем.

Я провел уже многих, и ты не смущайся,
Тебе нужно лишь только держаться Меня,
В послушании полном, всем сердцем старайся,
Днем и ночью искать непрестанно Меня.

Я держу тебя, сын Мой, за правую руку,
Я тебя наставляю ученьем Своим.
Покорись Моей истине – Божьему Духу,
И без страха иди по следам лишь Моим.

Я веду тебя мимо земных развлечений,
Я тебе приготовил прекрасный чертог,
Не страшись, о дитя, за Меня поношений,
Я тебе помогу, Я – Отец твой и Бог!

Я держу тебя, сын Мой, за правую руку,
Я тебя умоляю: держись за Мою!
Если жизнь Мне доверишь, как лучшему Другу,
То наследовать будешь обитель в раю!

Учитесь жизнь свою благодарить…

Желаю всем добра и мыслей светлых ...
Пускай обиды прошлые уйдут...
От них вы избавляйтесь незаметно...
Простить и отпустить - нелёгкий труд...

Но каждым утром рано на рассвете
Попробуйте кого-нибудь простить...
За то, что солнце в небе ярко светит,
Начните жизнь свою благодарить...

Она ведь посылает вам уроки,
Чтоб стали вы отзывчивей, мудрей...
А слышит лишь обидные упрёки,
То денег нет, то верных нет друзей...

Вы жизнь свою за всё благодарите...
За то, что вы не знаете войны,
За то, что у компьютера сидите...
За то, что вы кому-нибудь нужны...

За то, что есть у вас семья и дети,
А если нет, просите у неё!!!
Она ведь не глуха и вам ответит,
Прощая вас за прежнее нытьё.

Хотите быть богатыми? Мечтайте!
К вам деньги будут сами приходить...
Хотите быть счастливыми?
Дерзайте! Учитесь доверять, прощать, любить.

Представьте жизнь свою без опасений,
Без страхов, без упрёков и обид...
Освободитесь от пустых сомнений,
Увидите, что к счастью путь открыт...

Оставьте ваше прошлое в покое!
Оно ушло, обратно не вернуть...
Задумайтесь сегодня над судьбою
И начертите в мыслях светлый путь...

Весь мир под одного не перестроить,
Но можно перестроить мир внутри...
И лучше доверять, чем вечно спорить
И лучше отыскать, чем не найти...

Вам жизнь даёт бесценные советы...
Того, что есть, могло бы и не быть...
Представили? За каждый лучик света
Учитесь жизнь свою благодарить...

Благодарность

Я говорю вам здравствуйте,
Я не кричу прощай,
Пусть Слово Божье властвует
В израниных сердцах.

Мы с вами познакомились,
Нас вместе свёл Иисус,
Поднял нас с преисподни
И снял с грехами груз.

Мы зов Его услышали,
И на колени пали.
По Воле Всевыщнего
Его семьей мы стали.

Руками цепь скрепили,
Молитвами союз,
И братством окрестил нас
Божественный Иисус.

Я Богу благодарна
И вам, семья моя,
И вашими молитвами
Укрепляюсь я.

Мы с вами растаёмся,
А с Богом никогда,
И веря в Божью милость
Мы в трезвости сейчас.

Архангел страж поставил,
И нас сплощает Дух,
А в наших покаяньях
Рождается Иисус.

Мы пред Отцом в поклоне,
И это наш рассвет,
Мы с верой и любовью
Грехам дадим запрет.

Как Бог сказал любите
Вы брата своего,
Обиды все простите,
Ведь нас простил Господь!

Олена

Высоко не стоит летать

Высоко не стоит летать,
Научись хотя-бы ходить.
Можно о многом мечтать,
Научись реальностью жить.

Никто тебе не мешает,
Ты за собою смотри.
Время летать наступает,
От греха ты пешком уходи.

Лишь решитильным Бог помагает,
Кто решения в состоянии принимать,
Тот для Господа умирает,
Чтобы в вечной жизни востать.

Олена

Молитва, друг мой

Молитва, друг мой,
Обращение к Богу.
Спасён будет дом твой
И чиста жизненная дорога.

Вложи в молитву эту
Всю душу свою,
Не надо слов поэта,
Главное искренность и простоту.

Милости проси у Бога,
Прощение грехов проси.
Исчезнут все твои тревоги,
И песни будут лится из души.

Олена