Тема алкоголю продовжує розділяти християнське суспільство на дві частини, які сперечаються про те, що правильніше – повне утримання або помірність.
Одна людина запитала Біллі Грема:
“Я хочу, щоб моя дружина відстала від мене. Вона каже, що мені потрібно лікуватися від алкоголізму, але я можу зупинитися будь-якої миті, коли захочу. Що поганого в парочці келихів?”
Біллі Грім відповів: Продовжити читання “Що поганого в «парочці келихів?»”
О таких женщинах часто говорят: «Согласна на все».
Давайте договоримся: я никого не осуждаю и не раздаю оценки. Распутная в данном контексте – это описание женщины, которая вступает в связи с мужчинами без критического отношения к партнеру, без собственных требований к отношениям, без принципов, без учета своего вкуса в выборе мужчины (внешность, возраст, интеллект, статус и т.д.). О таких женщинах часто говорят: «Согласна на все». Продовжити читання “Что делает женщину распутной?”
Часто поняття «православний» і «католик» вважають протилежними й навіть ворожими, хоча насправді це не так. У цьому відношенні цікавим є висловлення видатного православного філософа Володимира Соловйова, який вважав, що православному, аби стати католиком, переходити власне нікуди не потрібно, йому потрібно лише прийняти й проявити всю повноту православ’я й тим самим з’єднатися зі Вселенською (Католицькою) Церквою.
Богословський термін «православний» (ỏρθόδοξος) був вперше офіційно вжитий Церквою на IV (Халкідонському) Вселенському Соборі (451 р.) проти монофізитів, що заперечували з’єднання двох природ – Божої та людської – в одній особі Ісуса Христа. Цим словом означували тих вірних, які «право» (правильно) славлять Бога. Пізніше халкідонське православ’я в VII ст. почали заперечувати епігони, монофеліти-одновольці, які навчали, що в Христі є тільки одна воля, а не дві, Божа та людська, як про це вчить Вселенська Церква. Продовжити читання “Чи Вселенська Церква є Православною?”
У Духовних Вправах у вступі до правил духовного розпізнавання св. Ігнатій пише: Правила, які допомагають відчувати і розуміти, принаймні, до певної міри, різні порухи, викликані в душі: добрі, щоб їх прийняти, і погані, щоб їх відкинути (ДВ 313). Для унаочнення процесу шукання Божої волі св. Ігнатій вживає три поняття: 1) «відчувати», 2) «розуміти», 3) «відкинути – прийняти». Це дієслова, які показують послідовні етапи розпізнавання і виконання Божої волі.
Процес шукання і знаходження Божої волі вимагає від нас спочатку «відчуття», тобто відкриття світу почуттів; допустити до свідомості всі «порухи»: впорядковані й невпорядковані, «чисті» й «нечисті». Йдеться як про відчуття, які можемо легко замітити, оскільки вони накидаються нам з повною силою, так і про більш приховані, а часом повністю замасковані, відкриття яких вимагає не тільки уважної рефлексії, але й допомоги досвідченого духовного керівника. Продовжити читання “Усвідомлення своїх почуттів”
Виходячи зі слів із книги Второзаконня (пор. Втор 32, 33) понтійський монах Евагрій визнає гнів за «вино драконів», тобто демонів. Гнів — це їхня особлива риса (пор. Про практику, 6).
Хто схильний до гніву, той наслідує злих духів. У коментарі до Книги Приповідок він пише: споживання вина веде до непоміркованості, як гнів, що також «не знає міри». Сп’яніння поволі, підсилюючи емоції, затьмарює розум і ослаблює волю, схожі наслідки викликає гнів. Продовжити читання “Улюблена зброя демонів – ГНІВ”
Человек душевный лишен в своем познании света Божьей Любви. Он «…не принимает того, что исходит от Духа Божия, потому что он почитает это безумием; и не может разуметь, потому что о сем надобно судить духовно» (1Кор. 2, 14).
Плотский человек сам руководит своей жизнью, как и человек душевный. Свою христианскую жизнь основывает не на вере в Слово Божие и силе Духа Святого, а на себе, на собственном опыте и чувствах. Потому он легко изменяем, поколебим, часто переживает взлеты и упадки духа, – колебания духовных переживаний. Он раб тела и приносит плоды телесные (см. Гал. 5,19). Продовжити читання “Три типа людей”
Стресс – это психический и биологический ответ организма на различные раздражители физического, психического или эмоционального характера и на все формы агрессии, с которыми мы встречаемся течение жизни.
Раздражителями могут быть положительными: такие как радость, удовольствие, или же отрицательными – огорчение, грусть, физическая агрессия и т.д. Продовжити читання “Стрессы”
СІМ ПОРАД, ЯКІ Є НАЧЕ ДОПОВНЕННЯМ ДО ТРАДИЦІЙНИХ 12 КРОКІВ:
1. Щодня поновлювати своє рішення кинути пити з любові до Христа.
«Отче Небесний, спираючись на героїчний приклад слуги Твого Метта Талбота, я вручаю в Твої руки всі старання і турботи цього дня, радості й смутки, а також спокуси, серед яких алкоголь, від прив’язаності до якого я хочу відмовитися, щоб цим показати свою любов і прихильність до Христа. Молю, прийми мої скромні дари і благослови мене на цей день. Через Сина Твого Ісуса Христа. Амінь.» Продовжити читання “Сім порад”
СВЯЩЕННОЕ ПИСАНИЕ
есть Слово Бога Живого, выражение Его Воли. Оно было передано Христовой Церкви не только как исторический документ, но и как орудие ежедневного общения Бога-Отца со Своими детьми. Библия является источником познания Бога, указанием молились к Нему и помощью, чтобы мы могли согласно Его святой воле. Для Отцов Церкви и для нас Библия является чем-то наподобие Таинства – знаком присутствия Бога на земле, ибо «в словах Священного Писания пребывает Сам Господь» (св. Афанасий). Продовжити читання “Священное Писание”
“Брати, розпочнімо сьогодні чинити добро, бо як досі ми ще нічого не вчинили” (пор. Св. Бонавентура, Біографія довша св. Франциска XIV,1). Ці слова, які св. Франциск висловив у глибокій покорі, він звернув до самого себе. Зробімо і ми їх своїми.
Насправді ми нічого не зробили до сьогодні, а якщо й зробили, то цього замало. Роки минали самі по собі, надходив новий рік і закінчувався як старий, а ми навіть не задумувалися над тим, скільки ми доклали зусиль: чи немає чого відбудовувати, додати, хіба немає нічого, що потрібно було б усунути з нашої поведінки? Продовжити читання “Проповідь св. Отця Піо з нагоди Нового Року”
Зателефонувати директору 