Страсті Христові

За що знущаються із мене,
Що Я поганого зробив?
За що, все б’ють, і б’ють, і б’ють ,
І тіло моє рвуть?
О, Батьку мій – яка то біль!
Знущаються, плюють на Мене,
В лице плюють, б’ють довго і щосили,
О, Боже Мій, допоможи витримати все,
Витерпіти Мені дай сили…
Вінець терновий на голову оділи,
Кров заливає очі
І голова болить: О ,Боже, як вона болить!
О, Тату Мій, Я мушу витерпіти все,
Прошу Тебе: “Дай сили”.
Шматки тіла Мого на землі,
Моєю кров’ю підлогу миють.
Чим керує сатана, –
Не відають вони
І по його волі діють…
Важенний хрест на Мене положили
І заставляють нести, –
А в Мене вже немає сили…
Знущаються, сміються і кричать,
Плюють на Мене, б’ють і б’ють…
О, Господи, дай сили витримати все,
Прошу Тебе, – дай сили…
Як пити хочеться –
Хоча б ковток води…
Як спрага мучить, –
Я б міг ріки повернути,
Щоб потекли сюди,
Й дощем мене, щоб окропили…
Господи Ти мій, прошу Тебе:
Допоможи Мені, дай сили
Витерпіти все, дай сили…
Немає сили вже іти,
Усе Мене болить,
Запливає очі кров і піт…
Зробив би так, щоб на руках мене носили,
Та все ж Свій хрест Я донесу, –
О, Тату Мій, о, любий Мій, дай сили.
Принижують, оголюють Мене,
Мій одяг в кості розіграють…
Мій Тату, Як Мене болить,
А вони знову б’ють і б’ють.
Знущанням, сміхом образили,
Я ж терплю це ради них,
І ради них стерпіти
Прошу: Дай Мені, Ти, сили.
Розтягують і в’яжуть на хресті,
Суглоби вивертають…
О, Боже, як мене болить
Все тіло, і душа болить…
Свого гріха вони не знають,
У ноги цвяхи б’ють,
І руки прибивають:
Прости ж-бо, Господи, Ти їх,
Бо що творять – не знають, –
Не тільки, Отче Мій, Мене
І Тебе також розпинають…
І ось піднесли на Хресті –
Які ж то муки і страждання,
Яка ж то біль, який то жах –
Все ради них, все ради їх помилування…
Люблю Я всіх Твоїх дітей,
І цих, що тут стоять…
Прости, Мій любий Батьку, їх –
Не відають, що творили, й що творять.
Гріхом засліплені вони,
Я їх скупляю гріх,
Себе Я в жертву приношу –
Умру за них, за всіх…
Оцтом Мене вже напоїли,
Недобре ж як мені,
Іду до Тебе, Тату мій,
А їм Ти, Боже Мій, дай сили, –
Прости їх, прости…

Голюк Віктор

Залишити відповідь